Василь Галушкін – відомий одеський фотограф, який займається фотографією з 2009 року, орієнтований здебільшого на фотографування моди та реклами. В портфоліо можна знайти світлини багатьох рекламних кампейнів, обкладинок журналів та афіш музикантів. Співпрацював з відомими особистостями, такими як: Надія Мейхер, Гайтана, Анна Добриднєва, Фелікс Шиндер, гурти Армія та Еполетс, а також популярними блогерами: Анастасія Стаднік, Надін, Марія Піон, Юліана Юссеф та ін.
Переможець премії Ukrainian Fasion Industry Awards у номінації «Прорив року. Fashion-фотограф» 2020 та Номінант премії Odessa Fashion Awards 2020 у номінації «Найкращий fashion-фотограф».
Ми поспілкувалися з Василієм вперше під час війни на зйомках рекламного кампейну 20th Ювілейного сезону Odessa Fashion Week та дізналися, що таке «fashion-фотографія» і «рекламний кампейн» в його розумінні та як війна вплинула на його роботи, про що мріє Василь, чи має кумирів та які тенденції у fashion-фотографії.
Василій, розкажи нам, що таке «fashion-фотографія» і «рекламний кампейн» в твоєму розумінні?
Fashion-фотографія – це більш загальний термін всього того, що робиться в рамках модної індустрії. Це як комерційне фото, так і світлини, що не продають конкретного одягу чи бренду, як мінімум не роблять це напряму. Кампейн – це вже безпосередньо реклама, найчастіше нової колекції. Але з часом ці рамки стираються, мабуть, на сам перед, через те, що публіка стає все більш вибагливою, іноді реклама одягу може зображувати той самий одяг не так, щоб його можна було роздивитись, або не містить одягу взагалі, бо публіку приваблює саме емоція, загальний образ, провокація, стимуляції бажань.
Більше року триває масштабна агресія росії проти України. Як війна вплинула на твої роботи?
Я думаю, як і у більшості українців – негативно. Насамперед, зникла, або дуже сильно знизилась потреба в цій формі творчості. Як і багато інших форм. Зараз важко аргументувати доречність таким світлинам, по-перше самому собі, але час від часу, все ж таки, виникає бажання створювати те, ще більше асоціюється з добром та красою. Попри все більшість днів, з цих шістнадцяти місяців, все це ще здається недоречним.
Що тебе надихає на творчість у такі важкі часи?
Частіше натхнення виникає тоді, коли виникає запит, завдання, який кадр треба відтворити. Коли бачиш що саме потрібно подати публіці чи кого, то одразу виникає безліч ідей. Це, як якась проста кнопка, здається що все, вже нічого «не працює», але тільки поринаєш у процес, все відбувається само собою. Можливо, це – досвід, а можливо – натура, яка чекає на мить знову проявитися.
Зараз, в процесі зйомки рекламного кампейну до 20th Ювілейного сезону Odessa Fashion Week ти виглядаєш дуже натхненним і це дуже приємно споглядати. Ти пам’ятаєш скільки зйомок було проведено для Odessa Fashion Week?
Ой, здається дуже багато. Окрім самих афіш Odessa Fashion Week було створено багато й супутніх цьому проєкту. Але щодо обкладинок цього івенту, то, здається, не менше десяти.
Це твій 10-й кампейн для Odessa Fashion Week! Його також можна назвати ювілейним. Який з них запам’ятався тобі найбільше?
Було багато цікавих моментів майже на кожній зйомці, але більш до душі були ті, що знімалися на відкритих локаціях, на морі в ванні, де моделі падали в басейн, або на Воронцовському маяку в Одеському порті. Жива локація завжди приносе більше життя в самі світлини, навіть якщо цієї локації не дуже багато потрапило в кадр, то в емоціях це завжди можна роздивитися.
Про що мріє фотограф Василій Галушкін? Чого б хотілося досягти у fashion-фотографії чи взагалі у фотографії.
Все на паузі. Все в мені чекає завершення кошмару, в якому ми живемо. Важко чесно казати чого хочу я в фотографії зараз, але, сподіваюсь, це, як і раніше, мати змогу творити вільно, виражати свою думку, чи, скоріше, своє бачення світу через світлини або короткі відео, які вдається режисувати та знімати. Мабуть форма, як це реалізується, не дуже важлива, але є таке бажання створити те, що хтось запам’ятає, хоча б я сам)
Я була на твоїх лекціях по тенденціях у fashion-фотографії і це завжди було дуже цікаво та надихаюче. Чи відслідковуєш ти тренди у fashion-фотографії зараз?
Набагато менше, ніж півтора року тому, але тенденції очевидні – більше натуральності в фото, більше чесності, насамперед через те, що фальш та всілякі «примочки» зараз майже неможливо сховати від публіки. Вони це все бачили та вже в це не вірять. Якісь спеціальні технічні прийоми, звісно, мають місце і зараз, але коли вони логічні, служать якійсь ідеї і до того, коли вони входять в моду. Зараз в тренді ексклюзивність, бо вона в тренді була завжди. Взагалі, як сама мода йде по колу, спочатку повертається одяг наших бабусь, потім батьків, а потім і нас, юнаків, так і тренди в фото циркулюють, і головне зрозуміти не те , що модно зараз, а що буде модно завтра.
Чи є в тебе кумир у fashion-фотографії і чи слідкуєш за ними зараз?
Раніше в мене в закладках було декілька десятків модних фотографів, кого я відстежував постійно, міг по знімку, якого ще не бачив, вгадати автора як із старої школи, так і молодих. Але зараз це теж майже на паузі. В цьому випадку я бачу тут позитивну ноту, бо треба іноді очиститись і почати дивитись наново, зі звільненою свідомістю. Так буде легше прийняти нові імена, нові стилі. Головне, щоб всіх авторів не замінивши до цього моменту 😊.
Побажання початківцям – майбутнім fashion-фотографам: з чого варто почати та чого не варто боятися.
Побажання всім миру, а коли він наступить бажаю знайти свій стиль, своє вираження бачення світу. Але для цього треба багато дивитись світлин і гарного кіно, а також багато знімати. Бути критичним до себе, але водночас любити свою творчість. Працювати з любов’ю до справи.
Інтерв’юер Зоряна Семенюк